Соляна галузь України: виклики і перспективи відродження власного виробництва

Україна втратила до 90% власного виробництва солі, після окупації Бахмуту і Соледару, де працювали основні солевидобувні підприємства. У 2022–2023 роках імпорт солі досягав понад 800 тис. тонн на рік, а основними постачальниками були Єгипет, Туреччина, Румунія. Джерело [1] повідомляє, що імпорт у першому півріччі 2025 року скоротився на 46%, але це пов’язано зі зниженням споживання та сезонністю. Повне самозабезпечення сіллю у найближчі 1-2 роки поки що недосяжне.
Наразі увага інвесторів зосереджена на родовищах Карпатського регіону, зокрема в Закарпатській та Івано-Франківській областях. Вважаємо, що Україна може забезпечити себе технічною та харчовою сіллю завдяки:
• Відновленню роботи історичних солеварень;
• Видобутку кам’яної солі шахтним способом у Тереблі, можливо і в Солотвино;
• Переробці залишкових розсолів і технічних сумішей із калійних родовищ.
За даними експертів, внутрішній видобуток наразі не перевищує 10 тис. тонн, тоді як дефіцит оцінюється у 180 тис. тонн лише за перше півріччя 2025 року.
Україна має запаси, які оцінюються у близько 16 млрд. тонн солі, але власне виробництво фактично зупинилося. Закарпатський солерудник у Солотвино затоплений, а Тереблянське родовище, найбільш перспективне з підтвердженими запасами 15,5 млн тонн, зупинилося через гострий корпоративний конфлікт між інвесторами. Планувалося виробництво до 450 тис. тонн технічної солі на рік із подальшим запуском харчової солі високої якості. Ключовим залишається відновлення Тереблянського родовища: його запуск у повному обсязі дозволить закрити потребу в технічній солі вже в середньостроковій перспективі — протягом 3–5 років.
Наразі найбільша увага зосереджена на Долинському родовищі на Прикарпатті — історичному центрі солеваріння з XIII століття. Там планується будівництво сучасного заводу для виробництва преміум-солі високої чистоти, з використанням технології випарювання розсолу. Проєкт перебуває на початковій стадії, офіційних планів щодо обсягів та термінів поки немає. Видобуток солі у регіоні має давні традиції, а сучасні методи та нові інвестиції дозволять відродити галузь. Сіль у Долині видобувають зі свердловин, а наявність місцевих газових родовищ дає шанс на енергоефективне виробництво.
Відновлення роботи Тереблянського родовища та запуск Долинського проєкту — ключові фактори для стабілізації власного виробництва і зменшення залежності від імпорту.
Карпатський регіон має потенціал не лише відновити національну соляну промисловість, а й стати надійною альтернативою імпорту — за умови ефективного управління, інвестицій та державної підтримки.