ІСТОРІЯ КАЛУША

ІСТОРІЯ КАЛУША

Калуш – давнє, промислове містечко з мальовничою природою розташоване неподалік гір. Калуш славиться з давніх-давен своїм солеварінням, дзвонами та пивом. Вулиці старанно бережуть свою історію і під плином часу нашаровують спогади про місто.

Перша письмова згадка про Калуш датована 27.05.1437 року (дванадцятитомник Галицьких гродських книг).

КАЛУСЬКІ РЕМЕСЛА ТА ПРОМИСЛОВІСТЬ

Для того, щоб повною мірою осягнути історію соляного виробництва, яке впродовж тривалого часу розвивалося в межах Калуша та його околиць, потрібно розглядати це питання в контексті загальної історії розвитку нашого краю. Саме завдяки ресурсам солей у надрах цієї місцевості виникло місто Калуш — важливий промисловий, адміністративний, культурний центр Прикарпаття.

У XV ст. Калуш стає великим поселенням із значними соляними промислами. У 1771 році калуські солевари мали 12 криниць. Тут працювало 33 ремісники (серед них було 5 бондарів). Ремісники, спеціалісти з найрізноманітніших галузей промислового виробництва (виготовлення солі, селітри, поташу тощо). Біля солеварні стояла кузня, у якій виплавляли залізо і виробляли черуни для солеварень. Згодом австрійський уряд увів державну монополію на сіль і заборонив використовувати надра землі.

Наприкінці XVIII ст. зменшується експорт солі і розпочинається процес закриття солеварень, фактично солеварня існувала до 1848 року. У травні 1804 року, поглиблюючи шахту біля Калуша робітники знайшли «гіркі» солі – каїніт та сильвініт. І в 1867 році у центрі калуського повіту, якому тоді належало 90 сіл, було засноване акціонерне товариство для розробки калійних родовищ. За два роки у місті збудували фабрику, що переробляла калійні руди. Це стало зародженням калійної промисловості у Калуші, яка набула свого найбільшого розвитку у 50-60-х роках ХХ ст.

Так розпочався розвиток галургії на Прикарпатті. У 1959 р. у Калуші заснована філія ВНДГ (Всесоюзного науково-дослідного інституту галургії). Основні напрями наукових досліджень: вивчення будови, геологічних і гідрогеологічних умов залягання покладів полімінеральних руд Прикарпатських родовищ; розроблення оптимальних параметрів добування калійних руд при відкритій і підземних системах відпрацювання родовищ; удосконалення існуючих і розроблення нових технологій збагачення і перероблення полімінеральних руд Прикарпаття з одержанням калійних добрив, кухонної, технічної та морської солі, карналіту; розробка технології переробки розчинів природнього бішофіту для одержання металічного магнію і магнезіальних продуктів; охорона навколишнього. середовища; захист від корозії обладнання і комунікацій. Найважливішими досягненнями є промислове освоєння багатотонажного виробництва концентрованих калійних добрив; розробка і впровадження технології гранулювання калійно-магнієвих добрив; удосконалення конструкцій сушильних апаратів киплячого шару, розчинників руди, вакуум-випарного і кристалізаційного обладнання; ліквідація і консервація відпрацьованих калійних рудників.

З 21.07.1993 року філія зареєстрована як ДП «НДІ Галургії».

З серпня 2019 року – філія Харківського Державний науково-дослідного і проєктного інституту основної хімії «НІОХІМ».

КАЛІЙНІ СОЛІ І КАЛУШИТ

Впродовж тривалого періоду основне практичне значення мали поклади саме кам’яної солі, головним породоутворюючим елементом якої є мінерал галіт. Однак, зараз соленосні формації Прикарпаття відомі у світі, в першу чергу, завдяки наявності тут родовищ калійних солей, а точніше — доволі рідкісних полімінеральних калійно-магнієвих покладів сульфатного типу.

Однією із найбільш характерних особливостей соленосних формацій, поширених в межах української частини Передкарпаття, є велика кількість різних соляних мінералів, значна частина яких сульфатного типу. Для калійних родовищ світу характерним є обмеження покладів трьома-чотирма мінералами (галіт, сильвін, ангідрит, карналіт), а для Прикарпатті – більше 20 мінералів. Окрім згаданих галіту, сильвіну, ангідриту і карналіту тут виявлено також полігаліт, гіпс, каїніт, лангбейніт, шеніт (пікромерит), кізерит, глазерит, леоніт, льовеїт, тенардит, мірабіліт, епсоміт, астраханіт, вантгоффіт і сингеніт. Цікаво, що останній із перерахованих мінералів має іншу назву — калушит, оскільки був відкритий у 1872 р. мінералогом Я. Румфаном саме в Калуші.

Сингеніт (калушит) та його структура