НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ
Калійні добрива та харчова сіль: сучасні технології та екологічні виклики
Організатори заходу НАН України, НТК «Інститут монокристалів», ДУ «НІОХІМ»
Місце проведення м. Калуш, Івано-Франківська область, (онлайн)
Дата проведення 8 травня 2025 року.
Співорганізатори конференції
– НААН України, ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»;
– НУ «Львівська політехніка», Інститут хімії та хімічних технологій;
– Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, кафедра хімії, кафедра лісового та аграрного менеджменту
ПОСИЛАННЯ на реєстраційну форму:
https://forms.gle/2mFYygYXyizZcsfB9
Дедлайн реєстрації та подання тез _ 11.04.2025
Теми для обговорення на конференції
1. Перспективи розвитку калійної та соляної індустрії в Україні.
2. Значення калійно-магнієвих добрив для вирощування сільськогосподарських рослин у відкритому та закритому ґрунті. Вплив калію та магнію на приріст та якість урожаю.
3. Світовий огляд запасів та видобування калійної сировини: інноваційний підхід.
4. Технології перероблення калійної сировини в світі та особливості перероблення полімінеральної калійної руди Прикарпаття.
5. Пошуки ефективних технологічних рішень для видобування полімінеральної калійної руди Прикарпаття.
6. Вирішення екологічних проблем через технологію переробки відходів калійного виробництва.
7. Альтернативні джерела енергії та енергоефективність у виробництві калійних добрив та харчової солі.
8. Комплексне вирішення екологічних проблем регіону шляхом створення інноваційного парку.
9. Огляд ринку харчової солі в Україні та потенційної сировини.
10. Виробництво харчової солі як ресурс економічного розвитку регіону: кооперація громади та підприємців.
Актуальність тематики
Україна є потужним експортером сільськогосподарської продукції до країн Європи і має значну потребу у добривах, зокрема калійних. За даними щорічного видання ДНВП «Геоінформ України» за 2021 рік, потреба України в калійних добривах складає орієнтовно 2,0 млн. т/рік (в перерахунку на К2О). За інформацією аналітично-консультативної ради Верховної Ради України з питань економіки для забезпечення оптимальних сівозмін потреба України в калійних добривах складає 1,56 млн. т/рік (в перерахунку на К2О).
Україна від початку незалежності імпортувала калійні добрива з сусідніх країн, маючи значні запаси власної калійної сировини (Прикарпаття – 7,8 млрд. т., Дніпровсько-Донецький басейн – 4,3 млрд. т)., наша держава могла б забезпечувати власні потреби калійних добрив та навіть експортувати. Практичне освоєння та використання ресурсів калійних солей на Прикарпатті (Калуш-Голинське, Стебницьке родовища) розпочалося ще в ІХХ ст. Геологорозвідувальними роботами підтверджено великий потенціал надр Прикарпаття, як надійної сировинної бази для розвитку калійної промисловості на тривалу перспективу. Поклади калійвмісної сировини мають декілька важливих особливостей, які відрізняють їх від більшості калійних родовищ світу:
– містять до 20 різноманітних соляних мінералів та окрім калійних є магнієві, кальцієві та натрієві солі;
– відносяться до рідкісного типу – сульфатних та хлоридно-сульфатних;
– містять 10-16 % глинистих домішок, що ускладнює їх перероблення.
Переробка полімінеральної калійної сировини Прикарпаття дозволяє одержувати цінні та дефіцитні на світовому ринку сульфатні форми добрив (сульфат калію, калімагнезію). Світовий випуск безхлоридних калійних добрив складає тільки 8 %.
За останні роки науковцями ДУ «НІОХІМ» розроблено нову технологію перероблення полімінеральної калійної сировини Прикарпаття, що відрізняється від технологій, за якими працювали калійні виробництва у Калуші та Стебнику, вищим витягом корисних компонентів (К, Mg, S) у продукцію. Також в лабораторних умовах одержано експериментальні зразки калійно-магнієвого добрива (калімагнезії), яке випробовували у власних дослідних теплицях та у відкритому грунті (ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»). Нашими науковцями досліджувався вплив сульфатних та хлоридних форм калійних добрив на розвиток рослин і якість одержаної продукції. Результати досліджень підтверджують високу ефективність калійно-магнієвих добрив (калімагнезії) у порівнянні з калій хлоридом.
Полімінеральна калійна сировина відноситься до стратегічно важливих ресурсів України, на базі яких можна відновити калійну галузь. Важливо зазначити, що і на світовому ринку склалися сприятливі умови для відновлення калійної промисловості в Україні, тому наша установа ініціює об’єднання партнерів, науковців, фахівців які готові працювати в цій галузі.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ КОНФЕРЕНЦІЇ
голова комітету – Ірина ДОВГАЛЮК (директорка ДУ «НІОХІМ», к. н. з держ. управління)
співголова комітету – Володимир СЕМИНОЖЕНКО (Голова ради директорів НТК «Інститут монокристалів» НАН України, академік НАН України, д. ф.-м. наук, професор)
заступник голови комітету – Зоя МАЛАКЕЙ (заступник директора з розвитку та науки ДУ «НІОХІМ», к.т.н.)
відповідальний секретар – Ольга ХАЦЕВИЧ (науковий співробітник, к.т.н.)
члени комітету:
Ірина БЕСПАЛОВА (д.т.н., старша дослідниця, секретар Ради директорів НТК «Інститут монокристалів» НАН України)
Володимир ПАНАСЕНКО (д.т.н., начальник науково-технічного відділу ДУ «НІОХІМ»)
Євгенія ГЛАДКИХ (ст. наук. співробітник відділу Агрохімії, ННЦ «ІГА імені О.Н. Соколовського», канд. с.-г. наук.,)
Іван КОСТІВ (головний фахівець ДУ «НІОХІМ», к.т.н.)
Геннадій КУЛИК (головний технолог ДУ «НІОХІМ»)
Ярослав КУЧЕРА (науковий співробітник ДУ «НІОХІМ», к.т.н.)
Ольга ДЕРЖКО (науковий співробітник ДУ «НІОХІМ»)
Ірина СУЛИМА (провідний інженер ДУ «НІОХІМ»)
Микола ЯКИМЕЧКО (провідний інженер ДУ «НІОХІМ»)
Андрій БУРАК (провідний інженер ДУ «НІОХІМ»)
